Запитання й відповіді до лекції, прочитаної в офісі ТОВ “Коза-Дереза” в м. Тернополі. 2010 р.

Запитання: 1. Ви кажете, що вже 30 років займаєтесь вивченням писанки і вишивки. З Ваших пояснень багато що стало зрозумілим, але поясніть чому букви є одні чоловічі, а інші жіночі? Так само і по кольорах букв роз’ясніть. І цей символізм кожної букви – звідки ви почерпнули цю інформацію і чому саме так, а не інакше?

Відповідь: Звідки я почерпнув цю інформацію? Я мав потяг до творчості, займався різьбою гравюр по дереву, малював, писав писанки і музику. Коли я різьбив гуцульські орнаменти, то помічав схожість елементів, певну закономірність їх використання. Але, очевидно, щось таки по родині передалося. Я не застав бабусю, а вона була писанкаркою і вишивальницею на все село. З маминих розповідей я дізнався як вона писала писанки. В неї не зберігалися зразки писанки для кожного односельчанина і всі дивувалися: як вона може пам’ятати індивідуальні візерунки для кожного з них і щороку їх відтворювати, особливо на Паску. Я дійшов висновку, що вона користувалася особливим письмом, де фіксувалося ім’я, прізвище, село, дата народження і таке інше. А якщо це письмо, то я став співставляти символи писанки з буквами, знаходив подібність, ішов від букви до букви і так склав свій буквар. Оскільки всіх букв я не знайшов, то почав виводити закономірність їх походження і написання.

Задумуючись над тим, чи є тут якась система, чому є саме такий порядок букв, як А,Б.В, Г,Д, а не інакший, я вирішив, що тут повинна бути якась логіка, закономірність, коли все з чогось починалося. Мені стало зрозумілим, що треба знайти Першосимвол. В Святому Письмі написано, що споконвіку було слово, а отже і були символи, які зафіксували це слово, бо воно складається з букв – звуків. Я став шукати такий Першосимвол, щоб від нього пішли інші символи. Першим був Бог. В житті людей він себе проявляв через чуда, здійснення просьб, через обраних людей і таке інше. Але ж у нас є знак, який проявляє себе через пом’якшення певних приголосних звуків! Це є м’який знак «Ь». Якщо він стає біля букви «Л», то вона читається як «Л+Ь=ЛЬ (Љ)». Тому, як Першосимвол, я прийняв «м’який знак». Але цей знак не симетричний, тож його треба привести до симетрії:

Чому так? Бог створив людину по своїй подобі, а будова людини симетрична.

Коли я вчився на архітектора у Львівській політехніці, то часто доводилося робити проекти. Ми вивчали досвід інших архітекторів за допомогою спеціальної літератури, журналів і в натурі, бо сам Львів є музеєм архітектури під відкритим небом. Але нам хотілося придумати щось своє і ми виробляли в собі вміння шукати ідеї. Вони, як писав Платон, витають в повітрі і треба навчитися їх ловити. Архітектори через працю і старання пробивають інформаційний канал, через який мають доступ до ідей. Цього можна навчитися, маючи від Бога трошки таланту. Треба звертатися «туди» з накопиченою вже інформацією про об’єкт і «воно» до тебе прийде, тільки не можна спрогнозувати коли: чи ти спиш, чи їдеш в громадському транспорті, але важливо моментально зафіксувати ідею, бо вона швидко зникає, як і появляється. А вже схоплену ідею треба розвинути, та це вже справа техніки. Тепер для мене це звична практика. Тож для побудови логіки формування буквенно-звукових символів я застосував архітектурну практику. Я вже вам розповідав про слово «ТО» і коли я його записав, поклавши вертикально букви, вийшов «мальтійський хрест», або знак з єгипетського письма «той що зв’язує» (слова). З нього можна вивести звукове оформлення мови. З цього знаку почався творитися світ і з нього почався запис історії світу.

То ж як все розвивалося далі? Я подумав: був вибух, що означав початок світу. Чи він «щось» розніс як вибух? Але ж це був і задум Божий – заради створення світу принести себе в жертву! Я знаю, якщо будувати будинок, то по мірі зростання його висоти велика вага маси будівельних матеріалів передається на стіни і підмурівок. Але ж вони витримують вагу цієї маси і можна розрахувати якою має бути стіна і підмурівок щоби будинок не зруйнувався. Для того щоб побачити яка сила ваги діє на стіну, наприклад у висотному залізобетонному будинку, треба золотий перстень підвісити на нитку і підвести до стіни. Цей перстень буде відхилятися від стіни на певну відстань, хоча кінець нитки буде притулений до стіни. Про що це свідчить? Вазі матеріалів стіни і матеріалів перекриття, які на неї опираються протистоїть міцність матеріалів стіни. На дію є протидія! А ми ще робимо запас міцності на вітер, на землетрус і на інші руйнівні чинники, щоб стіни будинку вистояли.

Отже, спочатку світу був вибух, а перед початком початку був триєдиний Бог. Тож застосуємо силу вибуху до знаку, який символізує бога: розтягуємо «м’який знак». Беремо за його точку перетину ліній і пробуємо розірвати це місце, бо розтягування інших точок веде тільки до збільшення масштабу (габаритів) цього знаку, як при надуванні гумової кульки. Таке новоутворення нагадує букву «Д» – Дух (Вологий, Свідомість).

Але якщо діє сила розтягання, то їй протидіє сила стискання. Починаємо стикати «м’який знак» і бачимо щось подібне на букву «А» – Агнець (Святий (світлий), Знання).

Ми за рахунок дії і протидії отримали Першослово «ДА» – Датель (Дух Святий, що сходить з Отця)! Наші предки користувалися таким іменем Бога як «ДАБОГ», а слово «ДА» і дотепер є дуже поширеним в українській мові в різних словосполученнях.

Отже, ми вже маємо трійцю – «м’який знак», «Д» і «А», але йдемо далі. Розтягуємо букву «Д» аж до межі розриву і отримуємо букву «О» (Вода, Розум).

А якщо ми почнемо далі стискати букву «А», то вона перетворюється в краплю, подібну на букву «Г» ( Грань (жар), Мудрість).

З новоутворених букв ми можемо скласти слово «ГОД», яке по-німецьки означає «БОГ», і слово «ГАД», яке по-англійськи теж означає «БОГ». Крім того вийшло дві пари словосполучень «ДА + ГО» = «ДАГО» (договір) і «ГО + ДА» = «ГОДА» (угода).

Якщо перші три букви прирівняти до Трійці, яка принесла себе (свою рівновагу) в жертву заради створення світу , то для відновлення рівноваги має утворитися нова буква від взаємодії букв «Г» і «О». Таке поєднання подібне на букву «Б» (Душа): «Г + О = Б».

Три букви «Г», «О» і «Б» утворили слово, яке у зворотньому порядку читається як «БОГ» (Буття). Тепер можна зрозуміти походження словосполучення «ДАБОГ» (Датель Буття), яке правильніше записати як «ЬДАБОГ», але м’який знак замінили на букву «Й» і поставили після «ДА», вийшло «ДАЙ». Пізніше я дослідив , що буква «Й» означає записану інформацію про власну стезю, тож вийшло «ДАЙБОГ» – перше ім’я Бога. Часто зустрічається і слово «ДАЖБОГ»-ДАТЕЛЬ ЖИВОГО БУТТЯ, де буква «Ж» означає Життя (Жіноче Начало).

Щоб рухатись далі треба було знайти міт, який би вказав напрямок руху логіки для пошуку наступних букв. Зі Святого Письма ми знаємо, що стався якийсь катаклізм, який призвів до загибелі Колишнього Світу. Тож виходить що ми живемо в Новому Світі, який був створений через задум Божий відновити втрачений світ, відновити те що колись було втрачено. Але з втратою Колишнього Світу Бог повинен був теж змінитися. Тож мав знову привести себе до стану Творця. І Бог відтворив себе як істоту в образі Сина свого, а цей Син вже створив далі Новий Світ. Відповідно вимальовується логіка побудови від символу до символу, а далі поєднання символів фіксували народження духовного і матеріального світів, і Закону, і Любові, і Долі, яку ще називають Кармою. Але все це, перш ніж зродитися, мало сформуватися як ідея. Отже, була якась Книга в якій був записаний архітектурний проект, як це роблять архітектори зі своїми проектами і тепер. Ми побачили, що за допомогою логіки почав вибудовуватися світ, але ще був період який передував цьому, а саме період проектування і формування проекту, в якому все було продумано наперед. Виходячи з такого висновку я реставрував проект за яким будувався світ і побачив в ньому карпатський гуцульський храм, який більше схожий на окрему дзвіницю при ньому. Це є архітектурним образом побудованого світу, тому ми можемо пояснити кожну точку будови, кожну особливу відмінність і що вона означає, що будівничі хотіли цим сказати і чи цей храм поширює щось, чи вбирає, чи від чогось захищає. Знаючі люди розуміли в якій архітектурній ситуації буде знаходитись храм і що вони хочуть досягнути. Радіус дії храму сягає десь 800 метрів. Поза цим впливом треба ставити, при необхідності, новий храм чи каплицю. Перші поселення будувалися в плані по формі кола (яйця) навколо храму. Колись біля поселення будували поселення для померлих зі своїм храмом і хатами, де кожен рід і кожна сім’я мали свій куток. Люди ніби переселялися з одного помешкання до іншого. І так було довго, поки не появились загарбники і грабіжники з чужих земель, в яких переважали тваринні інстинкти. Це добре описано у «Велесовій книзі». В ній описані всі проблеми прадавнього народу нашої землі і чому так стається. Перш за все – через ігнорування закону Прави, Яви і Нави. Ми маємо дотримуватися своїх традицій. Я їх сформував у МОЛИТВІ ЗА НАШ НАРОД, виходячи із символіки Пантеону, який був споруджений за князя Володимира.

Колись давні греки доклали багато зусиль щоб знищити основи духовності наших предків і загарбати нашу землю. Обізвали вони віру предків бісівством, а ми тепер потураємо тим побрехенькам. Проте кожен священник знає, що як не посвятить нам зілля, фрукти, мед, воду, хату чи машину то його виженуть з парафії. І Різдво, і Паску, і Купала почитаємо і любимо по-своєму, бо щось нам підказує, що не вберегли б наші предки землю для нащадків, якби цього не робили. Тож шануймо наших предків як ніхто на світі! І тому ми є православними, хоч хтось додає що він як грек, а хтось каже що він як католик. Але ні грекам, ні католикам цього не зрозуміти і сприйняти цього вони теж не можуть. Як ми вже протрималися стільки тисяч років, то гріх нам не протриматися ще пару десятків тисяч. Один Шевченко протистояв цілій знавіснілій імперії і прославив Україну на весь світ. Маємо берегти свої традиції, свою мову і культуру. І хай карпатський храм буде свідком нашого розуміння світу, нашої єдності з богом і найвищими цінностями будуть Правда, Воля і Слава! Згадаємо що колись розмальовували вазонки на печах, під час розмальовування яких пізнавали всі премудрості світу через вчителів, які ходили від хати до хати і не давали згаснути нашій свідомості. Тих вчителів вже нема і ніхто не розмальовує печі, залишились тільки писанка і вишивка як спомин про ті далекі часи, крізь які ми проросли як народ. Є давня легенда про викрадення греками за допомогою яничарів золотого руна – Книги книг, за допомогою якої вони спробували експериментувати і змінити хід історії і поставити себе в центрі світу через фальшування текстів. Але хто тепер греки? І куди котиться світ? Маємо довіряти своїм предкам, шанувати їх пам’ять і жити з Богом. Наше завдання – відділити зерно від полови.

Запитання: Чи має значення як вишивати – вручну чи на машинці?

Відповідь: Ні, не має – головне значення має зміст і дотримання традицій. Можна робити вишивки на ПЕОМ (комп’ютері) і давати майстрам відтворювати їх в матеріалі. Прогрес не зупинити і не треба намагатись це робити. Хто пише і вишиває той оздоровлюється і очищається і творить благо для родини і помагає іншим людям. Така робота прирівнюється до молитви монахів. Кожна Людина народжується під знаком трьох символів – ба (душа), ах (доброта) і ка (доля). Душу дає Бог, доброту – Матір божа, а долю дають батьки. Доля – це естафета вчинків від попередніх поколінь і тільки добрі діяння та молитва за померлих здатні полегшити ношу і дати майбутнім поколінням шанс на прощення якихось гріхів за рахунок добрих дій попередників і навпаки, ноша може бути непомірно важкою і продовження роду стикатиметься з проблемами, яких могло б і не бути. Тут на допомогу може прийти писанка і вишивка, які надають можливість полегшити ту ношу і не передавати дітям той тягар.

Запитання: А по кольорах: білий в чорну смужку, чорний в білу смужку – як це?

Відповідь: Зв’язок кольорів (барв) з буквенно-звуковими знаками такий: все почалось з Отця і рік календарний починався з весни, а м’який знак, як символ небесного Отця, не має власного звуку і не має кольору (умовно біла барва), та проявляє себе через світло-зелений колір, колір перших листочків на деревах, які появляються навесні. З кольорознавства ми знаємо: щоб утворити такий колір треба змішати голубий (блакитна барва) і жовтий кольори. Оскільки з м’якого знаку внаслідок деформацій від розтягування і стискання утворились два звуки – «Д» і «А», голубий колір ми призначаємо для «Д», а жовтий для «А». «Д» (Дух, що ширяє над водами) символізує небесну вологу, «А» (Агнець – світло) символізує небесне світло.

Відтворення Отця як істоти йшло шляхом ніби прокручування кіноплівки назад. Тому звук «О», як похідний від «Д», набирає синього кольору, а звук «Г», як похідний від «А», набирає помаранчевого кольору. Зливаючись, вони утворюють звук «Б» і зелений колір. Ми з досвіду знаємо, що білий колір розкладається на основні кольори.

Звук «Б», як душа Нового Отця, для того щоб стати його символом, має мати інформацію про нього. Запис цієї інформації здійснюється двояко. Порівнюючи Отця з деревом, яке складається з кореня і крони, ми розуміємо, що інформація від Отця є як скритною (таємною) так і відкритою. Таємну інформацію заховує звук «У» («корінь») і його символізує чорний колір. Відкриту інформацію містить звук «Ґ» («крона») і його символізує білий колір. Отже, вся інформація про Отця є записаною, але не вся є доступною. Триєдиного Отця треба розуміти як живе дерево, бо зрізане дерево перетворюється на дрова. Живе дерево, коли воно неподільне, включає три роди: дерево – воно, крона – вона, корінь – він. Так і в живої людини: тіло – воно, душа – вона, чоловік – він. Єдність душі, скритної (таємної) та відкритої інформації виражається в єдності трьох звуків «Б+У+ Ґ = БУҐ». Слово «БУҐ» є тотожним Отцю, але це не Отець а Матір Божа, яка символізується звуком «Є» і в кольорі виражається через поєднання чорних і білих смужок (таємничість). Матір божа від Святого Духа народила Сина Божого, який став символізуватися звуком «Я» (Я-СИН, ЯСИН) і виражається через поєднання вже білих і чорних смужок (відкритість). Це той, хто створив Білий Світ. Він став Істотою – Творцем. Спершу він створив «Простір» через звук «П», який став виражатися через фіолетовий колір і одночасно в ньому створив «Світ» через звук «С». який став виражатися через червоний колір. По законах кольорознавства фіолетовий колір розташувався біля голубого і синього кольорів, а «П» біля «Д» і «О». Червоний колір розташувався біля жовтого та помаранчевого кольорів, а «С» біля «А» і «Г».

Графічним символом народження Сина Божого і створеного ним світу став такий:

Цей символ дуже поширений серед сибірських народів – хантів та мансів. Я колись, на початку 2000-х років, працював в Сибіру, зокрема в Ханти-Мансійську і Югорську, і мав змогу познайомитися з місцевою національною культурою через тамтешніх музейних працівників. Це дуже оригінальна культура, яку вони свято бережуть попри байдужість властей, на яких місцеве корінне населення практично не має ніякого впливу. Але патріотизму серед інтелігенції не бракує – вони молодці. Особливо мене вразив видатний художник Генадій Райшев з Ханти-мансійська. Як жаль що він не виставляв свої картини в Україні!

Мені пощастило побувати в Ханти-Мансійську на священній горі Торум разом з моєю дочкою Роксоланою, яка теж архітектор і допомагала мені проектувати «Досуговий центр», який будували українські будівельники. Це було тоді, як місцеві ханти святкували свято «Сорока сорок», або по-нашому «Стрітеня». В цей день масово прилітають сороки. А ми цього не знали поки не попросили чаю в людей, що сиділи в невеликій хатині, бо сприйняли цю хатину за своєрідне кафе. Вони нас пригостили, а ми, трошки роздивившись, помітили, що всі вони одягнуті в національні строї, а на плечах в жінок були накинуті шалінові хустки – так люблять робити жінки в Західній Україні. Роксолана не витримала і запитала: «А чого ви накинули на плечі наші українські хустки? Моя бабуся так робила…». А вони кажуть: «Чому вони ваші – це наші хустки». Так зачепилася розмова і ми дізналися те що мене цікавило. Вони також збирають і зберігають символи. Є професійні хранительки, але вони не читають ці символи. Вони керуються тим, що те що їм дано мати треба зберігати. Серед символів, які так трепетно зберігаються, я побачив багато українських. Від хранительок я дізнався про трагедію українців, яких сталіністи привозили на кораблях цілими селами і скидали на берегах річок Об та Іртиш без засобів для існування. Вони навіть сокири не мали, ні вогню. Але місцеві ханти і манси тайком взялися їм допомагати і дали ножі, сокири, вогонь, рибу і таке інше. Ті люди поробили землянки і так зимували, навчаючись в місцевих як виживати. Тоді появилися в чумах місцевих жителів вишиті рушники, вироби з бісеру і шалінові хустки. Але потім військові спецзагони огородили колючим дротом територію землянок і нікого не підпускали навіть наблизитись. Багато людей повмирало, а хтось і вижив на лісоповалах, але землянки і тепер місцеве населення використовує як погреби. А українські символи хранительки бережуть як свої по сьогоднішній день і роблять вони це професійно. Мені подарували книгу А.М.Молданової «Орнамент хантов казымского приобья: семантика, мифология, генезис» (Томск – 1999, видавництво Томського університету), з якої я багато почерпнув і навчився трошки розуміти їхні національні символи, які сягають такої глибини віків, яка вимірюється мільйонами років. Це пам’ять Колишнього Світу, світу розумних драконів, який був і пропав, а символи щось важливе нам хочуть сказати. Але ще видно не прийшов час зрозуміти це.

Та повернімося до наших символів. На схемі карпатського храму видно розташування кожної букви – звуку. Ми розглянули ті звуки, які називаються божими. Їх закономірна послідовність привела до народження звуку «Я», що є символом Сина Божого, а вже через нього появилися звуки «П» (простір) і «С» (світ). Після цього з’являється звук «Р», який означає «РОД – РГА», або як мовиться у казках – «Яйце-Райце» з двома жовтками. З одного жовтка стали появлятися мужські звуки через букву – звук «М», а з другого жіночі звуки через букву – звук «Ж». І так заповнився Світ звуками-буквами, останніми з яких були «Ю» (закон людський) і «Ї» (любов людська).Але ще задовго перед ними появилися наріжні звуки «З» (закон божий) і «Л» (любов божа) в створеному світі. Людські закони і любов мають бути у злагоді з божими законами і любов’ю, щоб Світ утриманий був. Звук «Ї» є початком кінця світу, в тому розумінні, що він є останнім в ряді звуків. А передостаннім є звук «Ю». Якщо до цих звуків додати звук «С», то отримаємо «ЇС-ЮС», що дуже нагадує ім’я ІСУС, яке фіксує початок читання звуків у зворотньому порядку, наче початок розпускання пряжі, що може призвести до демонтажу всієї системи. Я думаю що це не випадково. На цьому імені тримається світ. Поки ми будемо його підтримувати, пряжа назад не розпуститься. Але кожна точка світу, що представлена в схемі карпатського храму потребує підтримки. Напевне для цього існують різні релігії та вірування. Ми переживаємо за долю всього світу, але надійно тримаємо в руках кінець пряжі і хай допоможе нам в цьому наша віра і знання.

Що дає нам знання про колір букв? Ми можемо дізнатися про це за допомогою «Велесової книги». Візьмемо для прикладу текст з 7є дощечки:

«А Мати наша била крилами о боки свої,
З обох сторін її огінь сяє світлом до нас.
І всяке перо інше, красиве – червоне, синє, блакитне, жовте
і срібне, золоте і біле».

Підставляємо замість кольорів їх буквенне значення (з книги «Бродівська писанка»):

Підставляємо замість букв їх словесне значення (з книги «Бродівська писанка»):

Мудрість, Розум, Дух, Святий,
Муж, Жона, Отець (Сварог).

А тепер складаємо з цих слів славу:

«За Мудрість і Розум, що сходять з Духа Святого
на Мужів і Жінок, Отцю небесному (Сварогу) СЛАВА!»

Запитання: В кінці Вашої книги про писанку наведено символи не звукові, а швидше образні. Чи можна їх вставляти поміж тексти?

Відповідь: Так. Візьмімо, наприклад, слова «Матір Божа». Символом Матері Божої є восьмикутна зірка, тому замість написання слів можна користуватися символічним значенням цих слів, так званими піктограмами. Ними багато що можна сказати. Якщо взяти шестикутну зірку, то вона означає ім’я Дажбога – Дателя Живого Буття. Про 16-кутну зірку – сонце я вже розповідав. Різна кількість променів дає різні смислові значення. Дуже неправильно є говорити про багатобожжя старої віри. І тоді люди вірили в одного Бога, але знали як він може себе проявляти в множині. А ми намагаємося все спрощувати, протиставляти і наживати ворогів, яких самі породжуємо.

При написанні писанки чи вишиванні вишивки треба собі усвідомити що ми хочемо сказати: чи поділитись радісною новиною, чи когось пошанувати, чи просто сказати що я щось знаю, але все що я знаю хай принесе людям і мені добро. Творчі люди не можуть не творити. Хай не завжди вдається творити фахово в обраній сфері діяльності, наприклад мені як архітектору, бо часом буває що роками треба реалізовувати те що ти напроектував, а до нових проектів чи руки не доходять, чи немає замовлень, але я тоді займаюсь писанкою і вишивкою – такий для себе знайшов вихід. І не обов’язково мені з архітекторами спілкуватись, бо коло однодумців значно розширюється завдяки писанці та вишивці. Також я пишу книги. Мені допомагає син мого брата Тарас Підгірняк, який фахово підготував до друку мої дві книжки. Сподіваюся що і третя книжка буде не гіршою. В цьому плані менше повезло Миколі Суслопарову, який розшифровував тексти трипільських часів наприкінці двадцятого століття, стверджував що їм 5000 років, направляв свої дослідження в різні наукові журнали. Але то було ще за часів епохи «розвинутого соціалізму» і практично їх не друкували, бо виходило що на території України знали письмо раніше за греків, а такого не могло бути, «бо такого не могло бути ніколи». І коли він помер, то його сестри здали рукописи в макулатуру і отримали за них книгу «Королева Марго». Хтось із його знайомих пішов до сестер в надії забрати рукописи, але випадково знайшовся тільки один рукопис. Аж тепер в Росії почали появлятися його статті, але вже під іншими іменами, проте вони підтверджували, що на території нашої України жили писемні люди з незапам’ятних часів. Ця традиція дожила до наших днів в творенні писанок і вишивок, тому ми маємо її підтримувати і як естафету передати наступним поколінням. Я сам особисто пробував долучити до цього письма вишивальниць з Андріївського узвозу в Києві, які там продають свої вишивки, але вони казали: «А для чого нам це? В нас і так купують». І носить Василь сорочку Івана, а Іван когось того хто народився в Карпатах, хоч Іванової родини там ніколи не було.

Перша стаття про текстову писанку була надрукована в газеті «Вечірній Київ» в 1993 році, але й дотепер майстри і майстрині глухі і сліпі до моїх закликів повернути тексти в писанку і вишивку, що тільки б збагатило наше народне мистецтво. І я дуже радий що тернопільчани почули мене, а тепер і побачили, і почали вишивати тексти на сорочинках для своїх дітей. Ви перші хто пробує оживити вишивку, щоб вона заговорила. Хай вам Бог дає здоров’я, щастя і наснагу на многії і благії літа.

Запитання: Цікаво знати Ваше ставлення до техніки вишивання вишивки: хрестиком, гладдю, машинкою.Чи треба дотримуватись якоїсь методики виконання вишивки?

Відповідь: Коли ми почали розробляти автоматизовані (комп’ютерні) програми для вишивання хрестиком, то побачили, що на екрані вони погано сприймаються, краще виходить квадратиками, ніби гладдю. Техніка вишивання хрестиком є економною щодо заповнення площини, яка до того ж має приємний вплив на зорове сприйняття. Але ця техніка появилася відносно недавно – може якихось 200 чи 300 років тому. А до того як вишивали? Була інша техніка. А взяти 1000 років назад – ще була інша техніка. Найдревніший вишитий український одяг зберігся в хорошому стані в Швеції. Там знайшли поховання IX століття, в якому знаходилась жінка-полтавчанка, бо саме в одязі полтавського строю вона була похована. Ніхто не знає як вона там опинилася, але факт незаперечний, що це є наша землячка. Добре що там все збереглося. Символів наших по всьому світу, як білого цвіту. А щодо техніки вишивання, то досліджують її фахівці з музею Івана Гончара в Києві і очевидно можуть щось конкретніше сказати.

Дякую всім за увагу.

Поділитися:

Be the first to comment on "Запитання й відповіді до лекції, прочитаної в офісі ТОВ “Коза-Дереза” в м. Тернополі. 2010 р."

Leave a comment

Made by
Вебстудія створення сайтів ВМБ