Завантажте собі програму “Рушник” –
створюйте власні унікальні малюнки вишивок!

Давня молитва за народ Руси-України (Укладена з текстів Велесової книги)

“Спочатку Володимир віддав перевагу
язичницькій релігії. Літопис оповідає,
що в Києві, на горі перед княжим теремом,
поставив він статуї Перуна, Хорса, Стрибога,
Дажбога, Симаргла і Мокоша…”

(Полонська-Василенко Н. Історія
України. – К., Либідь, 1995. – С. 113)

 

Стоїть Вічний Світовид неподалік Храму Мудрості Київської (Софії) і кличе нас спробувати оглянутись назад, у глибину віків і усвідомити ту дорогу, якою пройшли наші пращури , щоб і нам не збочити, йдучи в майбутнє. Такою спробою і є відтворення давньої молитви за народ Руси-України, укладеної з текстів Велесової книги, подарованої нам самою Долею, щоб ми не забували про минуле і знали, як дбати про майбутнє.

 

Світовид

 

“Іде дев’ятсот вісімдесят сьомий рік. У Київському священному гаю, у святині, яка побудована з дивною пишнотою і мистецтвом, говорить волхв Богомир до киян:

– Се бо Дажбог1 створив нам яйце, що є Світ-Зоря2, яка нам сяє. І в тій безодні повісив Дажбог землю нашу, аби тая удержана була. Земля ж наша простяглася од сонця до сонця3 на всі сторони свароже4, і великі там бо суть луки Хорса5. То бо сонце наше, яке освітлює домове наші, і перед його лицем блідне лице вогнищ домашніх. Цьому богу вогнику Семурглю6 речемо показатися і встати на небі, і так бути до блакитного світа.

Нам Сварогу7 славу співати і Дажбогу , які же суть у небі пречистім; Перуну8 і Стрибогу9, які громами і блискавками повелівають як Стрибог вітри ярити на землю візьметься.

Хай Мокоша10 дасть нам успіх,
І хай не встане Обідоносиця11 Дажбожим внукам,
які в яругах про ворогів дбали,
та й ми зараз не па хулі, як і отці наші.
Тому творимо і говоримо з богами воєдино.
Бренне бо є наше життя і ми самі також,
Де князям нашим працювати, живучи в землі з тілом овна12
То ж глянь, народе мій, який ти захищений і численний,
і не збочив через втрати свої, і не спустився до ряду,
завдяки жертві юнацькій і дівочій.
Пиймо сурицю13 на знак благості і спільності з богами,
Які є в небі, ті бо п’ють за щастя наше”.

 

Сучасна інтерпретація давньої молитви

 

Се бо Датель Буття створив нам писанку, що є Всесвіт зоряний, який нам сяє. І в тій безодні повісив Творець Землю нашу, аби тая удержана була. Земля ж наша простяглася від Сонця до Юпітера на всі сторони звуком живим, і великі там простори, де Першозвук зголосив Олень Небесний.

Сонце ж ми звемо нашим, бо воно освітлює доми наші і блідне перед його лицем вогонь домашній. Але з цього буття Вогню Домашнього речемо показатися світлу і піднятися до неба і так бути допоки день блакитний настане. Ми ж співатимемо славу Силі Живодайній і Дателю Буття, що перебувають у небі пречистім, і Духу і Спасу які поступом оновлення повелівають заради животворення неспинного, що наче буря напливає з громом блискавиць та вітром ярим землю обновляти.

Хай наша Змога дасть нам успіх , щоб не соромно було за нас пращурам нашим, які в яругах про ворогів дбали, та й ми зараз не гірше дбаємо, як і батьки наші. Тому творимо і говоримо з Буттям воєдино. Нелегким є наше життя і ми також тяжко трудимось під владою правителів наших, хоч живемо на землі плодовитій та Богом береженій.

Але глянь, народе мій, який ти захищений і численний, і не збочив з дороги через втрати свої і не впав на коліна завдяки жертві юнацькій і дівочій.

Приймімо причастя на знак благості і спільності з Буттям Світу, що з неба сходить . Так бо причащаються за щастя наше.

 

Примітки:

1. Дажбог (Дабог) – Датель Буття (Творець).
2. Світ-Зоря – Всесвіт (світ видимого ї невидимого буття).
3. …од сонця до сонця – простір між парою зірок: Сонцем і Юпітером.
4 …на всі сторони свароже – звукоподібно.
5. Хорс (Горс) – Олень Небесний, який зголосив Першозвук, що дав поштовх до зародження життя.
6. Семургль (Симаргл) – домашній жертовний вогонь, який з ласки божої є джерелом Мудрості.
7. Сварог – живодайна відтворююча озвучена сила.
8. Перун (Парун) – нестримна взаємодія Пари Сил двох першозвуків (“Д” і “А”), об’єднаних у слово “ДА”, які означають взаємодію сили Вологи (Дани), що виходить з енергії Духу Творця (Дива) і спрямованої на жертовне саморуйнування усталеної гармонії Творця (заради поступу, задля розвитку) і сили Світла (Агнця), що виходить з енергії Спаса Творця (Лади) і спрямованої на протидію руїні шляхом гармонізування наступних змін до нового усталення (заради гармонії, задля краси).
9. Стрибог (Стр) – зміна (поступ) як результат взаємодії Пари Сил (Паруна): стрімко-стримано (революційно-еволюційно).
10. Мокоша (Могоша) – змога (від слова могти); надана можливість (похідне; перемога – реалізована можливість, успіх).
11. Обідоносиця – образа, сором.
12. …в землі з тілом овна… – у плодовитій, Богом береженій землі.
13. Суриця – ритуальний напій, настояний на травах і заброджений на сонці.

 

Володимир Підгірняк

 

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

2 Comments on "Давня молитва за народ Руси-України (Укладена з текстів Велесової книги)"

  1. Дуже приємно бачити,а також читати таку я рахую благу інформацію яка в собі несе саме життя та життя наших предків !Язичництво не можливо забути це наше буття та цінності. Нажаль світ дуже змінився але завдяки таким людям як ви ми маємо памятати ті наші цінності ..
    Благо дарю вам ,
    з повагою
    Михайло

    • Шановний Михайле!
      Дякую за Ваш коментарі і хочу звернути Вашу увагу на значення вжитого Вами слова “язичництво”.
      У «Вересовій Книзі» сказано (В.К. дошчечка 6г):
      «Наші отці одні хомути носили і ніяк не звалися інакше, як язичники.
      Коли вавідонське рабство терпіли…»

      Чому наших давніх предків називали язичниками? Мабуть тому, що говорили рідною мовою і вірили в рідного бога, і не визнавали мови поработителів і їхньої віри.
      А як називалася віра прадавніх предків наших?
      « Се отці наші пішли на них,
      І Германаріх розбив їх.
      І вбив руса Божа, Буса і сімдесят інших християн. І тут смута велика була в русах. І повстав молодший Вендеслав, і зібрав русь, і повів на них. І вщент розбив готів…» (В.К., дош.32)
      Виходить так, що прадавня віра називалась християнською і ця назва перейшла до нової віри, так само як назву нашої землі «Русь» привласнили собі московити. Але разом з назвою віри можливо перейшла її суть, бо інакше вона б не прижилася в народі.
      З повагою
      Володимир

Leave a comment

Your email address will not be published.


*