Календар як традиція

від трипільських часів “Кам’яної Могили”, “Велесової книги”
до нинішнього часу “Української текстової писанки і вишивки”

Календарна система як традиція від трипільських часів до наших днів

“Числобог рахує дні наші

і говорить Богові числа свої…”

 

Що об’єднує всі часи і народи? Календар! Найдавніша календарна система зафіксована на стінах гротів Кам’яної Могили – найдавнішого письмового архіву на нашій планеті, який знаходиться в Україні недалеко від міста Мелітополя Запорізької області.

Він зберігає інформацію 20-тисячолітньої давності (Борис Михайлов “Петрогліфи Кам’яної Могили”, МАУП, Київ, 2005 р.). А найдавніша писемна пам’ятка “Велесова книга” теж фіксує аналогічну календарну систему і теж зберігає інформацію 20-тисячолітньої давності (Петро Комнацький “Занедбана спадщина”, “Видавництво “Бібліотека українця”, Київ, 2006 р.). Що є спільного між цими двома пам’ятками з точки зору календарної традиції і нинішньою календарною системою, зафіксованою в книзі Володимира Підгірняка “Бродівська писанка” (Видавництво “Броди-Просвіта”, 2008р.)? Щоб відповісти на це запитання треба зробити порівняльний аналіз.

Для порівняння вибираємо:

1. ПАННО №7 (по М.Я. Рудинському) з книги А.Г. Кіфішина “Древнее святилище “КАМЕННАЯ МОГИЛА” (видавництво “Аратта”, Київ, 2001 р., с. 15). Такий же рисунок є в книзі Бориса Михайлова “Петрогліфи Кам’яної Могили” (МАУП, Київ, 2005 р., с. 200, рис.6. Рисунки з грота №7).

 

 

2. Дощечки 11а і 11б з книги “Велесова книга” в перекладі Б.І. Яценка (Індоєвропа, Київ, 7502 (1994), с. 65-67).

 

 

3. Календар з книги В.П. Підгірняка “Бродівська писанка” (“Броди-Просвіта”, 2008 р.).

Порівняння зробимо у вигляді таблиці.

 













 

Рахування чисел починається з 1 січня за старим календарем.
Рахування місяців починається з 1 березня за старим календарем.
Рахування тижнів починається з 1 вересня за старим календарем.
Рахування років починається з 1 січня за сучасним календарем
(з 1 березня за старим календарем).

Доба поділяється на:

1. Ніч (з 0 годин по 3-ю годину ночі):
Години – нуль годин (північ); перша ночі (перша сторожа); друга ночі (друга сторожа), третя ночі (третя сторожа).

2. Світанок ( з 4-ї години світанку по 6-у годину світанку):
Години: четверта (перші півні – засвіт); п’ята (другі півні – досвіт); шоста (треті півні – світанок).

3. Ранок (з 7-ї години ранку по 9-у годину ранку):
Години – сьома (зоря); восьма (ранок); дев’ята (сніданок), 1-ша молитва.

4. Полудень (з 10-ї години полудня по 12-у годину полудня):
Години – десята (за дві години до полудня); одинадцята (за годину до полудня); дванадцята (полудень), 2-га молитва.

5. День (з 13-ї години дня по 15-у годину дня).
Години –(дня); тринадцята (перша година дня, обід); чотирнадцята (друга година дня, по обіді); п’ятнадцята (третя година дня, спочинок), 3-тя молитва.

6. Пополудню (з16-ї години пополудню по 18-у годину підвечірка);
Години –; шістнадцята (четверта по полудню); сімнадцята (п’ята по полудню); вісімнадцята (підвечірок), 4-та молитва.

7. Вечір (з 19-ї години надвечірка по 21-у годину вечора):
Години – дев’ятнадцята (надвечір’я ); двадцята (вечірня); двадцять перша ( вечеря), 5-та молитва.

8. Допівночі (з 22-ї години вечора по 24-у годину ночі):
Години – двадцять друга (за дві години до півночі); двадцять третя (за годину до півночі); двадцять четверта (допівночі).

В.П. Підгірняк

Поділитися:

Be the first to comment on "Календар як традиція"

Leave a comment

Made by
Вебстудія створення сайтів ВМБ