Завантажте собі програму “Рушник” –
створюйте власні унікальні малюнки вишивок!

Конспект лекції, прочитаної в офісі ТОВ “Коза-Дереза” в м. Тернополі. 2010 р. Част. 2

Початок

Загалом маємо 16 комбінацій. Побіжно звернемо увагу на слова, які утворилися по горизонталі та вертикалі внаслідок такої комбінації і мають такі значення з прадавньої мови:

С- насіння; небесне світло; день;

СУ- чути; смак;

СТ- стебло; запах;

СО– садити; корінь; зоря;

У- бик; священний гай; місяць;

УГ– родити; нащадок; нюхати;

УО-стиглий; бачити;

УС- рот; звук;

Т-дотик; тілесні створіння; корова;

ТО-показувати;

ТС- дерево;

ТУ-плід; теля; сонце;

О-погляд; розум;

ОС-рости; рослина; світити;

ОУ-петля; полювання; жати;

ОТ-трава;

 

 

СУТО – суть(іменник), бути(дієслово);

УТОС –дорога(іменник), переміщатися(дієслово);

ТОСУ– просо(іменник), сіяти(дієслово);

ОСУТ– насіння(іменник), рости(дієслово).

 

За принципом “подібне притягує подібне” можна графічно встановити, що:

 

СУ-УС; СТ-ТС:      уста                                     УТ-ТУ:                ніс

 

ТО-ОТ:                      щоки                                  ОС-СО; ОУ-УО: очі

 

С-У:                     підборіддя                                Т-О:                     чоло.

 

 

 

Ми отримали лик давнього Бога-Слово. Цей лик носили русичі на своїх щитах як оберіг. А нині він є символом  Хмельницької області.

Ми почали зі Святого письма, а вийшли на символ-образ дохристиянської віри і герби теперішніх українських земель. То ж маємо берегти символи минулого. Також це переконує що ми маємо особливий буквар і не треба його називати абеткою чи алфавітом. Визначальне значення має закладена послідовність букв, а отже і їх засвоєння. На мою думку дуже негативно впливає на наш інтелект і блокує його розвиток на 10 – 20 років неправильна послідовність засвоєння букв.

Система давнього букваря є просторовою, в якій на першому місці стоять божі символи-звуки в певній ієрархії. Як її макет ми маємо древні храми, які називаються карпатськими. Карпатський  Храм є символом Світу. Він зітканий зі звуків, які є буквами українського букваря. Карпатський храм є своєрідним інструментом, кожна точка якого фіксує певний звук, як клавіатура ПЕОМ (персональної елекронно-обчислювальної машини або, як тепер кажуть, «комп’ютера»). Якщо взяти людину, яка не вміє користуватися клавіатурою і намалювати маршрут натискання клавіш, то ця людина зможе виконати нескладне завдання, натискаючи клавіші в заданій послідовності у відкритій (діючій) програмі. Зразком маршрутного завдання (листа) може служити полтавська квіткова вишивка (квіткове мереживо). Такими ж є знамениті «вазонки», які малювали українці на печах ще досить недавно. Приклади: Герб Хмельницької обл., Вазонок, Гільце.

Китайський філософ Конфуцій казав: «Світом правлять символи». Символи – це окрема цивілізація. Кожна буква є енциклопедією певного значення. Там є божі знаки, жіночі і мужські і вони між собою вступають у контакти, і народжується щось нове. Ми майже втратили історію цих контактів, але дуже хочеться її відновити. І це можна зробити через писанку і вишивку, через засвоєння і переосмислення культурної спадщини українського народу, але також з обов’язковим засвоєнням культури інших народів, бо всі вийшли з однієї колиски.

Карпатський храм чітко поділяється  на божу, жіночу і мужську частини, бо так само поділяються букви. Світильник «Павук» як правило підвішується в центрі храму і символізує божі знаки. І маємо це берегти, і не можна допускати руйнування поділу храму на жіночу і мужську частини, як це сталось у церквах католиків, що сьогодні спостерігаємо і в православних храмах, і майже ніхто вже на це не звертає увагу, крім карпатського краю. А ще православні храми і католицькі церкви мають різну орієнтацію і православні християни хрестяться  справа наліво, а католики – зліва на право. В чому різниця? Православні таким чином ніби стоять перед лицем бога, а католики ніби стоять за його спиною. Це зроблено свідомий вибір, але при цьому послідовність фіксування певних точок світобудови однакова.

А тепер про вишивку. Є певні закони творення візерунків, перш за все накладання захисних функцій. Не можна вишивати візерунок-квітку на сорочці в області серця. Символи зосереджуються на прорізах і складках – якусь енергію вони пропускають, а якусь випускають. Тому краще дотримуватись народних традицій. Це не повинно викликати боязнь, бо якщо ви чогось не знаєте, а самі вишивали з добрими думками, це ні вам ні тим хто буде носити ваші вишивки не зашкодить.   Отже, звуки фіксуються кожною характерною точкою храму. Похвально, що в Україні будівництво нових храмів пішло традиційним шляхом, а не так як, наприклад, у Польщі. Ще кожен звук (буква) має свій колір (рис.11).

Є в нас рушники вишиті закодованими словами у вигляді квітки за допомогою букв (слово дублюється чотири рази на чотири сторони світу), або кольорових квадратів на місці букв, або  кольоровими смужками по ширині полотна, де до слова додається його  віддзеркалення.

Кожна буква має не тільки колір, але і музичний тон і свою цифру (рис.12).

Це все тексти. Зміст текстів не ділився на речення відділені крапками, бо крапка мала особливе значення – вона означає те, від чого все пішло. Вона має свої енергетичні особливості. Крапкою фіксували невідоме, яке може привести до початку або кінця. Крапку навіть дуже боялися ставити, бо треба було добре знати коли її можна поставити і її часто перетворювали на коло або еліпс. Через крапку можна було почати все спочатку або зробити небажаний кінець незавершеній справі.

В 2010 році я почув таке повідомлення, що зібралися вчені, як кажуть, з усього світу і постановили: наш Світ почався з вибуху, який стався з дуже малої крапки. Але, приймаючи це як аксіому, хочеться доповнити, що це був Великий задум божий, який живить наш Світ божими ідеями.

В останньому столітті минулого тисячоліття в Україні панувала безбожна і кривава влада, яка оголосила війну божим ідеям. Переслідувались не тільки віруючі, але й ті хто писав писанки, займався вишивкою, носіння якої прирівнювалось до виклику незгодних. Але особливо старанно стирались знання заховані в письмі писанки та вишивки.

Сьогодні ми маємо шанс відродити ці знання і поширити їх як непереможний клич до життя з богом. Особливість цих знань полягає в тому, що закладена в них інформація плодить себе сама через нескінчену кількість кодувань  в різних проявах народного мистецтва, а особливо через музику. Вона присутня і оберігається через календар в просторі і часі. Образним уособленням такого календаря є карпатський храм, який являє собою також своєрідний акустичний інструмент і машину часу, і енергетичний акумулятор-випромінювач. Цікаво, що давній календар мав цикл, який складався з майже 6000 років і тоді починалося нове літочислення. Останнє оновлення календаря  було приурочене до народження Ісуса Христа.

Чому так важливо фіксувати час? Бо в певний час цивілізації виникають і в певний час зникають, щоб знову відродитись. Цивілізації виникають і зникають циклічно. Космічний цикл триває 93 488 років. Він має чотири фази:

1- Нова – зародження (відродження) свідомості і знання;

2- Рання –  розвиток індивідуальної мудрості і розуму;

3- Повна –  розвиток колективної мудрості і розуму та згасання індивідуальної мудрості і розуму;

4- Стара – втрата знання і свідомості.

Таке трапляється тільки з людьми. Тому знаючі  люди вживають заходи щодо збереження свідомості і знання серед обраних людей монашого чину, писанкарів і вишивальників при загальній втраті знання і свідомості для людства в цілому (наступає загибель цивілізації). Втрата знання і свідомості є планетарним явищем, як прихід зими. Тому монахи, писанкарі і вишивальники мають постійно готувати себе до такого явища постом і молитвою і щоденною працею і приготувати  надійну схованку для наступних поколінь, передаючи їм свою віру, свої знання і вміння, щоб перечекати таку «зиму» і почати повертати людям свідомість і знання через засвоєння символіки. Люди, які не приготували себе до такої «зими» , перетворюються на зграї звіро – людей і нічим від звірів не відрізняються, а навпаки – затято демонтують і знищують всі сліди цивілізації та просвітлених  людей.

З Святого письма ми знаємо, що Адам і Єва мали двох синів, але де взялися жінки для синів ми тільки здогадуємось. Так і символи переходять від цивілізації до цивілізації, бо вони здатні запалити свідомість жадобою до пізнання і творчості та їх накопиченню. Не можна міняти написане і вишите, але свої тексти у вигляді писанки і вишивки творити треба, бо творчість то дар божий для того, щоб розвивати знання через засвоєння інформації, яка іде з неба і потрібна богові так, як бджолам потрібен мед, який вони збирають, а люди користаються.

Бог і інформація взаємно пронизані, але бог не може привласнити ні однієї думки, бо це порушить рівновагу і погубить Світ. Тому він створив людей і замкнутий простір, де може накопичуватись і зберігатись інформація. Це його винахід і сенс буття.

Тому найбільшим скарбом є вже готові писанки і вишивки. Треба композиційні прийоми записувати, замальовувати, прочитувати і на цій основі творити своє по такому ж принципу. Це дозволить заглиблюватись у старі часи і пізнавати те що іншим недоступне. Мета має бути одна – творити добро. В старі часи, коли наступала смута і люди усвідомлювали, що слово матеріалізовується, то для виходу з кризи  вводили строгу цензуру на вживання слів. Складанням текстів для писанки і вишивки займалися вибрані люди, в основному жінки і то одна-дві на поселення. Вже відшивати чи переписувати тексти дозволялося всім охочим, але під наглядом вчителів. Контроль над вживанням слів був жорстокий.

Сьогодні ми вже втратили цей контроль, занедбали слова, які цементують землю і створюють спокій на ній. Але в Україні ще віра збереглась, тому поширення письма писанки і вишивки сприятиме піднесенню поваги до слова. Тут багато користі в цьому плані робить релігія, але ні в якому разі людей не повинні зомбувати чи перетворювати на роботів, бо вони стають нездатними сприймати інформацію небес і божі ідеї. Призначення людини – творити через усвідомлений вибір, як це робить бог. За допомогою писанки і вишивки фіксується мудрість з якої проростає розум, який скеровує людей на творення добра і участь в цьому бере бог. Займатися писанкою і вишивкою – це створювати ауру, яка є благом для роду, племені і народу, але і для матінки-землі!

На цій оптимістичній ноті хотів би повідомити, що я розказав коротко все, що мав вам сказати. Але мушу зробити сумну ремарку, що монаший чин вже не виконує і не зможе в майбутньому виконати покладені на нього функції  рятівника знань і свідомості людської цивілізації. Це мають зробити ті хто не побоїться почати свою місійну діяльність через роботу з душевно хворими людьми, супроводжуючи їх блаженний стан і вселяючи  в них слово боже через символи без надії побачити  його плоди.

 

А тепер які будуть у вас запитання?

 

Ілюстрації:

 

Сонячний календар

 

Місячний календар на 2004 рік

 

Місячний календар на 2009 рік

 

 

Книга "Бродівська писанка"

 

Книга "Текстова вишивка"

 

Буквар писанки

 

Кольоровий (цифровий) букварМузичний (нотний) буквар

 

Буквар вишивки

 

Вазонок і гільце

 

Вазонок від Марії Приймаченко

 

Герб Хмельницької області

 

Володимир Підгірняк

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Be the first to comment on "Конспект лекції, прочитаної в офісі ТОВ “Коза-Дереза” в м. Тернополі. 2010 р. Част. 2"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*